Загальна сума асигнувань за планом Маршалла (з 4 квітня 1948 року по грудень 1951-го) становила близько 13 млрд доларів, причому основна частка припала на Велику Британію (2,8 млрд), Францію (2,5 млрд), Італію (1,3 млрд), Західну Німеччину (1,3 млрд), Нідерланди (1 млрд).
СРСР відмовився приймати допомогу за цим планом, побоюючись втратити економічну незалежність. Відмова СРСР також була пов’язана з початком “холодної війни” – протистоянням на військовому, економічному, ідеологічному рівні СРСР і США.
Не дарма план, що змінив у 1951 році план Маршалла, називався вже Законом про взаємну безпеку (Mutual Security Act). Програму відновлення Європи розробили на нараді європейських держав-учасниць, і 5 червня 1947 року держсекретар анонсував її у своїй знаменитій промові в Гарвардському університеті.
США в процесі реалізації плану Маршала вимагала виключення всіх комуністів із партій. Деякі країни вчинили так, після чого змогли отримати від США допомогу для відновлення економіки після війни. Низка країн не захотіла цього робити, тому відмовилася від допомоги.